Коли в Словаччину зайшла Червона армія, Зузана оплакувала коханого, російського партизана Алєксєя, загиблого від рук нацистських окупантів. Раптом – арешт, звинувачення в зраді, і от вона вже в переповненому потязі, що везе до лісозаготівельних таборів ГУЛАГу безправних рабів «держави переможного соціалізму» – жінок, запідозрених у співпраці з нацистами… А через багато років Зузана розповість, що їй довелося пережити там, за межею добра й зла, і її історія допоможе іншій жінці відстояти право на власну гідність і на материнство. Цей майстерний роман про любов і прощення до останньої сторінки тримає читача в напрузі й викликає захоплення нездоланною силою, яку здатна виявити жінка заради дитини. Павол Ранков (1964) – провідний словацький письменник, есеїст, доцент філософського факультету університету ім. Коменського в Братиславі. Автор чотирьох збірок оповідань та двох романів. Вже перша його книжка оповідань «З часового відступу» (S odstupom času) принесла йому читацьке визнання та Словацьку премію ім. Івана Красека за літературний дебют (1995 р.). Роман «Це сталося першого вересня (чи ще колись)» (Stalo se prvého septembra (alebo inokedy)) отримав багато міжнародних нагород, зокрема Премію Європейського Союзу за літературу та Центральноєвропейську літературну премію Angelus. Роман перекладено арабською, болгарською, чеською, німецькою, угорською, японською, польською, румунською, шведською та мовою гінді.
Материнство і Гулаг. Здавалось би неможливі речі. Жахлива сторінка нашої історії, яку треба знати і пам'ятати. Проте автор хоч і описав багато жахіть, проте згладив загальну картину. Якщо порівнювати з іншими творами ("Гетсиманський сад", «Лубянка — Экибастуз. Лагерные записки») про табори, то цей зовсім легкий. Роман описує нам кілька матерів, і в той час, і в сучасність. Сюжетні лінії інтригують і тримають в напрузі. 7 з 10)
