"Аня из Зелёных Мезонинов" (первая книга про Аню) Люси Монтгомери.

Я теж їх закинула собі в хотілки, дуже гарні обкладинки

 

Вперше познайомилась з Анною в мультику (по 1 книжці) , який з захопленням дивилась мала. а вже потім дізналась, що то виявляється є аж 8 книг. прочитала першу з захопленням, місцями заплакувалась від реготу, дуже є кумедні моменти, мультик того не передає) зараз читаю 2 книжку, цікаво

 

Сьогодні прочитала 6 книжку, дякую велике Адріані) @ariannagres мені було дуже цікавезно, а цільова аудиторія спинилася десь на 3 чи 4, коли пішла сім'я і діти, моїй Юлі стало не дуже цікаво)
Книги чудові, наш переклад - це щось неймовірно круте! пробувала читати 6 російською, то воно й близько не лежало( як я вже писала, у авторки чудове почуття гумору і перекладач зумів це донести до українця, мені дуже-дуже сподобались)

 

А я щось бачила, що є якась частина, остання, вже розповідь дітей Анни та?

 

7 - Діти з долини райдуг
Остання 8 то Рілла з Інглсайду
Там з кожним разом про Енн все менше

 

Енн із Ейвонлі
Після вчительської семінарії Енн повертається до Ейвонлі, щоб працювати в місцевій школі. Юній учительці доведеться завойовувати прихильність і любов своїх учнів, бо ж серед них чимало шибеників, ледарів і незграб. До того ж, у Зелених Дахах вона мусить допомагати виховувати шестирічних близнят, Дору й Деві, чия мама, далека родичка Марілли, померла. На щастя, Енн вкотре переконується, що в житті завжди можна зустріти рідну душу. Крім того, дівчина раптом усвідомлює, що їй дедалі більше подобається один юнак…


Енн із Острова Принца Едварда
Час невблаганно плине, і мрійлива дівчинка, а згодом — зовсім юна вчителька перетворюється на чарівну студентку. Мрії Енн про навчання здійснюються, вона полишає ейвонлійську школу та їде до Редмондського коледжу. Перед нею нові можливості, нові знайомства, нові друзі й сердечна подруга Філіппа… Крім того, врода Енн і її небуденний розум привертають усе більше уваги. Природно, що довкола аж роїться від юнаків, і не один бажав би, щоб ця гордовита красуня стала для нього не лише другом. Іноді Енн сама не може розібратися у власних почуттях. Хто їй більше до душі — багатий і вродливий Рой Гарднер чи все-таки відданий Гілберт Блайт?


Енн із Шелестких Тополь
Закінчивши навчання в коледжі, Енн Ширлі влаштовується на посаду директриси школи в містечку Саммерсайд. Вона винаймає житло в старовинному, оповитому романтикою домі Шелесткі Тополі. Попереду улюблена робота й очікування на одруження з коханим. Усе було б чудово, якби не ворожість численної й шанованої родини Прінглів, через яку Енн уже подумує покинути Саммерсайд. Та несподівано вона не лише примиряється із Прінглами, які відтоді стають їй справжніми друзями. Енн знайомиться зі своєю маленькою сусідкою Елізабет і знаходить у ній рідну душу, а згодом їй вдається заприязнитися зі своєю заступницею Кетрін, постійно всім невдоволеною молодою жінкою, яка під впливом Енн цілковито. змінюється. Невдовзі Енн покине такі милі їй Шелесткі Тополі й повернеться до Ейвонлі.


Енн у Домі Мрії
У житті Енн відбувається довгоочікувана подія: вона стає дружиною Гілберта Блайта. Молоде подружжя вирушає на узбережжя гавані Чотирьох Вітрів, де в приморському селищі Глен Гілберт переймає лікарську практику по своєму родичу. Енн знайомиться з новими друзями: капітаном Джимом, який працює на маяку, панною Корнелією Брайант та Леслі Мур, яка дбайливо доглядає свого невиліковно хворого чоловіка. Тут, у Домі Мрії, на Енн чекають радощі й печалі заміжньої жінки, після важкого випробування вона зазнає щастя материнства і, як завжди, не втомлюється змінювати світ довкола себе.


Енн із Інглсайду
Дев'ять років минуло після переїзду Енн та її невеличкої сім'ї з милого Дому Мрії в нове житло – просторий і сповнений веселих та сумних історій Інглсайд. Енн стає щасливою матір'ю шістьох дітей, дружних і дуже різних особистостей. Тут вони, оточені щоденною любов'ю й турботою, ростуть, мріють, бавляться, вигадують нові світи, знаходять і втрачають друзів та вчаться відрізняти правду від облуди. Енн тим часом готується відпустити їх одного дня в чужий, і бентежний, але надзвичайно цікавий світ, вчиться на власних помилках і вкотре усвідомлює свою любов до найдорожчих людей у житті.



Діти з Долини Райдуг
Невпинні й неминучі зміни в житті Глена Святої Марії. Неподалік від Інглсайду оселяється сім’я нового пастора — сам пан Мередіт, четверо його дітей і тітка Марта. Діти Блайтів віднаходять у нових сусідах щирих і добрих друзів; разом вони змінюються самі й змінюють долі інших — пана Мередіта й красунь-сестер Вест, відлюдькуватого Нормана Дугласа, малої сироти Мері Ванс та подружжя Еліотів. Невідворотно ближчає й прихід страшного, загадкового Дударя — але безтурботне дитинство триває, доки щасливої Долини Райдуг не огорнула тінь великої тривоги.


Рілла з Інглсайду
Дія роману розпочинається 28 червня 1914 року — у день, що назавжди змінив хід світової історії. Попереду в героїв — а передовсім у Рілли, наймолодшої доньки Енн і Гілберта Блайтів — чотири складні й болісні роки тривоги, страху та жертв, пізнання болю втрат… а проте й невимовної любові та безцінного душевного розвитку на тлі великої війни. Надзвичайно щира, жива та завжди сучасна оповідь про звичне життя в незвичних, неприродних умовах, що назавжди змінить і персонажів, і читачів заключної частини циклу романів про долю Енн Ширлі.

 

Чудовий цикл про Енн з Зелених дахів. Ці книги надихаючі і дуже веселі. Правда, 2 останні дещо затьмарені подіями Першої Світової, і про саму Енн стає все менше розповідей, але це зовсім не применшує привабливості цих повістей. Для підлітків, як мені здається, щоб не зіпсувати враження веселості, оптимізму і безтурботності, варто зупинитися на 5 книзі)

 

Лора Элизабет Инглз родилась 7 февраля 1867 в бревенчатой хижине около деревни Пепин, штат Висконсин, США.

Люси Мод Монтгомери родилась в Клифтоне (совр. Нью-Лондон) на острове Принца Эдуарда 30 ноября 1874 года.

Прочитала вчора Маленький домик в Больших Лесах, Лори Інглз. Між цими авторками лиш кілька років різниці. Тобто практично жили в один час. Обидві стали вчительками. Лиш 1 жила в дружній сім'ї, друга - поневірялася після смерті матері то по бабусях-дідусях, то в батька і мачухи. Наскільки книги Люсі життєстверджуючі, веселі, щирі. До них хочеться повертатися. А Лора описує, як жили вони в дружній сім'ї - дітей повинно бути видно, але не чути, вибити дітей ременем - це норма, і тд. Таке враження, що вони не з одного часу, а з різних планет ​

 

Я поки 3 подужала, то мені дуже подобається.

 

Здається, вони найкращі))