Яка книга починається зі слів...?

Відгадуємо книгу по її початку.

 

Яка книга починається зі слів:

"С самого раннего детства я больше всего на свете любил море. Я завидовал каждому матросу, отправлявшемуся в дальнее плавание. По целым часам я простаивал на морском берегу и не отрывая глаз рассматривал корабли, проходившие мимо.

Моим родителям это очень не нравилось. Отец, старый, больной человек, хотел, чтобы я сделался важным чиновником, служил в королевском суде и получал большое жалованье. Но я мечтал о морских путешествиях. Мне казалось величайшим счастьем скитаться по морям и океанам.

Отец догадывался, что у меня на уме. Однажды он позвал меня к себе и сердито сказал:

— Я знаю: ты хочешь бежать из родного дома. Это безумно. Ты должен остаться. Если ты останешься, я буду тебе добрым отцом, но горе тебе, если ты убежишь! — Тут голос у него задрожал, и он тихо прибавил:

— Подумай о больной матери… Она не вынесет разлуки с тобою." ?

 

Ааааааа... я цю книжку точно читала, але що це за книжка Оце пам"ять

 

Читала-читала, то всі читали :bbb95:

 

Маркес?

 

Ні ;)

Ще підказка ;)

 

Мартен Іден? Читала давненько, але це звідти

 

Нііііі :bbb95:

Підказка, скажемо, це дитяча книга

 

Це "Робінзон Крузо"!!!!
Вагалася між ним і Гулівером ;)

 

Юхууууу! Так, це він!

Давай свій початок ;)

 

Не знаю, чи вдало, але ризикну (деякі власні назви поки забираю):
ОДОКІЯ, А ПО-ДОМАШНЬОМУ Доця ... четверту дитину носила так тяжко, що сам свекор Кирило, м'який серцем, але скупий язиком, був змушений втрутитися в справу, яка в ... ніколи не вважалася делікатною, оскільки не мала нічого спільного зі справами чоловічими.
У цім краю жіноча тяжба споконвіку належала до діла буденного. Можна сказати, майже другорядного.
Тут від зачаття світу чоловічою турботою було здорове сім'я, а жіночою — витривале лоно. Ото й увесь спільний ґешефт.
Проте, надивившись не так на щоденні Доцині риганці довкруж стайні, як на тліючу на попіл невістку, що вже кілька місяців жила на воді та яблуках, Кирило якоїсь-то ночі сказав своїй Василині:
— Щось треба робити з Доцькою, жінко.
В Кириловому голосі була твердість, якої завжди остерігалися всі домашні.
— А що маю робити?! — сіла на постелі Василина, спросоння невинно закотивши догори очі. — І я тяжко Андрія носила, а твоя мама-небіжка дуже мене жалувала?! Та мені очі вилазили коло того дурного сапання, дитина вже просилася на світ Божий, а мама казали: «Гай, ще сапаємо два рядочки, та й буде. Все'єдно сапаєш не так, як треба. — А як треба, неню? — питала. А вона: — Не знаю, як, але не так, як треба». Отак було. Що, забув, як наш Андрій у гарбузинні родився?

 

Моооотряяя, тут лише такий смайл :ссс19: Хоооочу книгу!

 

Не читала-с?

 

Мсти-с не знау, не пригадую...

 

і я не читала, але вже хочу!!!! дівчата вгадуйте хтось скоріше!!!

 

І, я не читала:(

 

Марія Матіос?

 

Гаряче.

 

Ну, имя, сестра, назовите мне имя!!!

 

Мотря, час відкривати три крапки:bbb95::ссс19: