"Язык жизни. Ненасильственное общение" Маршалл Розенберг

Тема у розділі 'Самовдосконалення та розвиток', створена користувачем Читачка, 25 лис 2018.

  1. Margaruta

    Margaruta Книгофан

    Повідомлення:
    2.370
    Симпатії:
    6.264
    Стать:
    Жіноча
    О, це цікавий факт!!! Це як у стосунках говорити партнерові "Ти ніколи мене не обнімаєш". Хоча йде мова тільки про певний момент, коли хотілось відчути обійми прикольный
    Це ніби зрозуміло, а ось з ідентифікацією своїх почуттів на конкретні факти - складніше не.знаю
     
    Irysya, Stacey та Читачка подобається це.
  2. Читачка

    Читачка Книгофан

    Повідомлення:
    1.537
    Симпатії:
    7.718
    Стать:
    Жіноча
    так розумієш, от у нас така робота, що нам важливо коректно транслювати інформацію, без своїх якихось висновків. Не плутати свої фантазії з тим, що тобі реально сказала людина. Більшість людей на тренінгу були з моєї команди - ми і працюємо саме з тим, з чим працюємо, давно, і знаємо, як важливо не перебріхувати, але ми просто катком прокатали цих персонажів, дуже, дуже було показово!
     
    Stacey та Margaruta подобається це.
  3. Stacey

    Stacey Книгоман

    Повідомлення:
    3.256
    Симпатії:
    9.032
    Це так як суддя повинен оперувати ЛИШЕ фактами, і ні в якому разі не приплітати емоції. Це дуууже важко у повсякденному житті.
     
    Margaruta подобається це.
  4. Irysya

    Irysya Книгофан

    Повідомлення:
    1.756
    Симпатії:
    4.263
    Стать:
    Жіноча
    І я почала читати, в першу чергу хочеться з своїм підлітком з телефоном нормально говорити)

     
    Читачка, Stacey та Margaruta подобається це.
  5. Читачка

    Читачка Книгофан

    Повідомлення:
    1.537
    Симпатії:
    7.718
    Стать:
    Жіноча
    От ці 4 компоненти, якщо йти за ними так, як наведені приклади у книзі - виходить настільки мова ненатуральна )) Але, як вважає тренерка, це ок, краще спочатку, поки ще такий підхід не дійшов до автоматизму, все-таки використовувати тільки певні фрази, щоби чітко розбити на ці компоненти, трохи згодом все буде простіше, те саме ти вже висловлюватимеш нормально.

    До речі, буквально позавчора скористалася цим підходом - раніше за звичкою розмови геть не так будувалися, говорила з мамою, яку раптом накрила істерика з приводу воєнного стану, але результат - ого!
    Трохи пізніше опишу )
     
    Margaruta, Stacey та Irysya подобається це.
  6. Irysya

    Irysya Книгофан

    Повідомлення:
    1.756
    Симпатії:
    4.263
    Стать:
    Жіноча
    Коуч-тренер и психолог Ольга Шацкая:

    -- Глаза щиплет!

    Это муж кричит из комнаты, в то время как я на кухне делаю зажарку для супа.

    "Что за черт! А мне не щиплет что ли?!! Или я по-твоему должна закрыть дверь, чтобы окончательно задохнуться?!! Только о себе думаешь!!!»

    Такой могла бы быть моя реакция, будь я сильно не в ресурсе.

    - Ой! – пауза и дальше весело – Будь уверен, мне щиплет гораздо сильнее!

    А дальше еще одна пауза. Во время которой я продолжаю помешивать лопаточкой тот самый лук, параллельно размышляя о минимизации связанных с этим неудобств.

    Муж, видимо, тоже размышляет. Потому что через пару минут заходит в кухню со словами: «Я дверь открыл на лестницу, пусть протянет?»

    -- Супер! И мне попрохладнее станет.

    Обнимаемся.

    ...
    Как это удобно, когда банан – это просто банан!

    И как часто мы принимаем на свой счет то, что принимать на свой счет совершенно не обязательно.

    Вернее даже не так.

    В любой человеческой фразе намешано очень много всего. Даже сам говорящий не осознает до конца, сколько именно и что именно. И в каждый момент времени мы выбираем, на какой посыл из множества отреагировать.

    А вот дальше начинается самое интересное!

    • Заметив что-то во фразе, мы реагируем.
    • Реагируя, вливаем в замеченное свою энергию, усиливаем его, расширяем.
    • Слово за слово – и вот это замеченное (а вы помните, да, что вначале оно был одним из многих, и не факт, что самым ярким и важным) становится настолько сильным, что вытесняет, заслоняет за собой все остальное.
    Вполне возможно, что муж действительно не подумал о том, что мне тоже жарко и тоже щиплет. И хотел, чтобы я прикрыла дверь.
    Что было бы, если бы я обвинила его в равнодушии?
    Ответная обида?
    Нафига? И в чем смысл?
     
    Nadushka, Margaruta, Lady Chatterley та ще 1-му подобається це.
  7. Читачка

    Читачка Книгофан

    Повідомлення:
    1.537
    Симпатії:
    7.718
    Стать:
    Жіноча
    У мене на рефлексіях ще є от прямо особисті гарячі історії, просто повертає це все мозок в інший бік!
     
  8. Stacey

    Stacey Книгоман

    Повідомлення:
    3.256
    Симпатії:
    9.032
    А міг просто підійти до дружини, обняти і сказати, кохана, давай я досмажу, уявляю як тобі щипле очі, тоді як я це навіть у кімнаті відчув. Аа, і по дорозі відкрий, будь ласка, двері на сходи, щоб продувало)))
     
    Читачка подобається це.
  9. Irysya

    Irysya Книгофан

    Повідомлення:
    1.756
    Симпатії:
    4.263
    Стать:
    Жіноча
    Настя, пам'ятаєш рекламу сиру: тату, а люди існують?

    Ні, синку, це фантастика! прикольный
     
    Margaruta, Stacey та Читачка подобається це.
  10. Читачка

    Читачка Книгофан

    Повідомлення:
    1.537
    Симпатії:
    7.718
    Стать:
    Жіноча
    Отже, щодо емпатії як важливої складової цього підходу.

    Фішка в тому, що треба навчитися розуміти себе, що ти відчуваєш і чому власне. Важливо у цьому розібратися, щоб адекватно реагувати на певні ситуації, розуміти, чому для тебе щось аж так важливо і чи важливе воно взагалі. Але паралельно і інших людей чути.

    Ситуація. Ввели воєнний стан, у мене ж усі батьки опинилися на території, де він діє. Телефонує моя мама і просто б'ється в істериці. При тому! Що її син за ці більше ніж 4 роки купу разів їздив в АТО, кілька разів його буквально знімали з потяга і видкликали з відпустки. Його друзі всі каруселькою туди їздять - весь час один одного міняють. Та у нас над головами у 14 році літали літаки військові, і це було пипець, як лячно! А тут - плаче, захльобується аж, переживає, що ж буде далі.

    Моя перша реакція, поки я її слухала, була такою: "Боги, ну можна ж уже було звикнути, що за паніка, все буде нормально, у нас уже війна скільки йде, і вона у вас навколо - дуже багато у їхньому місті військових." Але поки вона щось плутано говорила і плакала, я видихнула, подумала, і розмовляла з нею вже геть по-іншому.

    - Мамочко, мені теж трохи страшно. Йдеться ж про відчуття безпеки, я розумію тебе. Давай так. Оце вже наразі даність, що є, то є. Все буде добре, але щоб почуватися безпечно, збери всі ваші з татом документи, склади їх у зіп-файл. Туди якусь кількість готівки. (тут мама трохи взагалі перейшла в тиху паніку - мовляв, як - готуватися бігти??) Просто про всяк випадок, потім розпакуєш. Машину паркуйте в гараж хоча би з половиною баку пального. Просто про всяк випадок, щоби потім не панікувати. Так просто буде спокійніше, правда?
    - Ти знаєш, напевно, так.... І правда треба буде так зробити (тут я за інтонацією відчула, що розпач трохи зменшився, мама отримала вказівку, що робити, пішла робити, діяльність заспокоює)))

    Вона погодилася, наступного дня телефонує і каже: "Ти знаєш, ти була права, але ми з татом ще подумали, що треба докупити трохи медикаментів, які ми постійно приймаємо, щоби раптом що, і тепер я навіть можу про святкування Нового Року думати, те, що можна купити вже - половину купили"

    І насправді я от вдячна у цій ситуації собі за те, що я реально не пішла за своєю звичною реакцією. Я би просто висказала, що ну якого фіга! Ну п'ятий же рік, ну що такого?!
    А як воно було би їй? Ну невже би мама мені телефонувала тільки для того, щоб я послухала, як вона плаче? Ну що за скотиняка я бездушна? Самій же не подобалося дуже, що колись, ще у підлітковому віці я була, щось трапилося, і я переживала, і з мамою поділилася, а вона так посміхнулася якось і зневажливо сказала "Та ой, теж мені, проблема, підростеш - побачиш, що проблеми - це щось більше, ніж ця маячня". Це до чого призвело? До того, що я закрилася, і більше з нею проблемами не ділилася. Тому що їй підліткові проблеми - фігня, а у мене небо падало. Те саме відчуття я мало не віддала їй тепер. А я справді не хочу, щоб моя близьца людина так почувалася.
     
    Stacey, Margaruta та Irysya подобається це.
  11. Margaruta

    Margaruta Книгофан

    Повідомлення:
    2.370
    Симпатії:
    6.264
    Стать:
    Жіноча
    Це таке відкриття, яке тягне за собою інші, якщо цьому слідувати!!! Я недавно зустріла думку, що наші думки не завжди зв'язані з реальними фактами. Коли я почала це відслідковувати, то була вражена наскільки моя паніка, відчай, страх не мали нічого спільного з реальними фактами, що я просто ходила протореними дорогами, реагувала на певні подразники певним чином, це все було тільки в моїй голові. Я ніби прокинулась. І тепер ця книга!!!
     
    Irysya, Stacey та Читачка подобається це.
  12. Читачка

    Читачка Книгофан

    Повідомлення:
    1.537
    Симпатії:
    7.718
    Стать:
    Жіноча
    От я, мабуть, вже писала про то, але. У нас така робота, коли треба не робити своїх висновків, слухати людину і докладати про факти. Наче вже і вмієш щось. Але ота перша вправа з відео нас усіх протверезила, реально.

    По-дебільному виглядає підхід, коли тобі треба людині сказати щось на кшталт: «Я відчуваю безсилля, тому що мені дуже важливо брати участь у тому, що відбувається» - ну хто з живих людей так розмовляє????

    За кілька таких вправ ти починаєш розуміти, про що йдеться, далі формулювання можуть змінюватися, ок, це нормально. Головне - ти розумієш себе, починати треба з себе. Це трохи заїжджена фраза, але вона глибока. Але поки себе не зрозумієш, ну тобі іншу людину зрозуміти просто годі.

    Важливе ще у цьому підході (для мене принаймні) те, що ти береш на себе відповідальність. Так, у спілкуванні з людиною половина відповідальності наче і на ній лежить. Але ти ж чомусь хочеш із нею домовитися? От і намагайся, докладай зусиль. Воно буде, з кимось раніше, з кимось пізніше. Залежить. Але хтось має зробити інший крок.

    ЗІ: я розумію, що у моїх постах може зараз бути забагато пафосу)) але це, насправді, просто захват від того, що це навчання було корисне, і то настільки.

    ЗЗІ: є така чудова порада для тих, хто проходить подібні штуки. НІКОЛИ не пояснювати отак нахрапом ці речі близьким людям, вони можуть бути неготові, та ще й повернуть то назад у стилі «і що твоя розумна наука скаже про це?»
    Просто використовуй практику і спостерігай. І працюй далі.
     
    Margaruta, Irysya та Stacey подобається це.
  13. Читачка

    Читачка Книгофан

    Повідомлення:
    1.537
    Симпатії:
    7.718
    Стать:
    Жіноча
    Ржу як та коняка, коли уявляю, як я своєму татові, авторитарному полковнику, який про почуття ніколи не вмів говорити, кажу, що я відчуваю і чого мені бракує a:ссс67:
     
    Margaruta, Irysya та Stacey подобається це.
  14. Stacey

    Stacey Книгоман

    Повідомлення:
    3.256
    Симпатії:
    9.032
    Реакція тата приблизно буде такою chtoo
     
    Irysya подобається це.
  15. Читачка

    Читачка Книгофан

    Повідомлення:
    1.537
    Симпатії:
    7.718
    Стать:
    Жіноча
    Та він так, таке обличчя і матиме)) поїду у суботу забирати свою дівчинку - поговоримо з ним, побачимо)) ще хочу те саме, що я колись хотіла донести Насті, але використовувала інші слова - опрацюю матеріал, відзвітую потім)))
     
    Margaruta, Irysya та Stacey подобається це.
  16. Irysya

    Irysya Книгофан

    Повідомлення:
    1.756
    Симпатії:
    4.263
    Стать:
    Жіноча
    [​IMG][​IMG]

    Читати книжку поки що не встигаю, бо пдф читалка не хоче, а скачала на стаціонарний комп, там рідко можу добратися. А у вас як успіхи?
     
    Margaruta та Stacey подобається це.
  17. Читачка

    Читачка Книгофан

    Повідомлення:
    1.537
    Симпатії:
    7.718
    Стать:
    Жіноча
    Ох, у мене щось життя вирує, ніц не встигаю, роботи просто нереально багато.

    Хочу трохи відзвітувати :)

    Їздили ж ми з Настею до Нюрнберга у грудні. Прилетіли зранку, поселилися, я зганяла в магазин купити продукти, от сіли обідати - і я затіяла з нею розмову такого плану: "Настю, я дуже тобі вдячна за те, що ти прийняла моє запрошення приїхати сюди. Бо я наче все життя тебе знаю, але ми не так багато, на жаль, спілкуємось, а ти виросла - ти дуже цікава мені, мені цікаво, чим ти захоплюєшся, що тобі подобається, а що ні. " Чесно кажучи, мені самій ця промова далася нелегко. Було спочатку відчуття якоїсь штучності. Ну якось не прийнято таке казати вголос у нас, навіть якщо це саме те, що ти маєш на думці. Якщо чесно, її обличчя теж якось так спочатку виглядало - мовляв, що ти верзеш?! Але це було недовго, їй насправдві те, що я сказала, зайшло, вона розвернула плечі, посміхнулася такою хитрою посмішкою - типу, оу, я таки важлива!

    Але ми ж обідали, на вулиці йшов дощ, мої друзі мали приїхати ввечері, тож я мала час та натхнення, і пішла далі smex

    Продовжила так: "Я, насправді, так само як і ти, у цьому місті вперше. Я дуже сподіваюся, що нам сподобається обом, ну але всяке може бути. Найголовніше, що мені дуже приємно, і це відчуття ніщо, навіть цей дощ, не зможе зіпсувати - що ми з тобою разом, і матимемо спільні спогади, навіть якщо ці 4 дні вийдуть просто сидінням у хаті. Але якщо ми десь пішли, щось робимо, або кудись збираємось, або купуємо в супермаркеті на вечерю їжу - твоя думка важлива. Ти можеш щось хотіти їсти, а чогось не хотіти. Ти можеш кудись не хотіти йти - треба просто про це сказати, узгодимо. Ти можеш щось хотіти побачити. Або можеш схотіти цілий день спати - ну ок, лишайся тоді вдома".

    І тут приїхали мої друзі, і вона в реальності побачила, що ми між собою узгоджуємо план, і всі пропозиції враховуються. Все обговорюємо, і приходимо до спільних дій. Або можем на ярмарку вирішити розділитися, хлопці кудись ідуть, а ми рядами. І знаєто що? Я просто не думала, що за ці 4 дні побачу геть іншого підлітка!

    Так, воно не прямо одразу вийшло. Але досить швидко. В результаті вона завжди казала, коли, скажімо, підмерзла. Або хоче ще горіхи в сиропі. Або не хоче їсти нічого рибного, а оцього м'яса візьміть. Вона багато часу, як і раніше, проводила в телефоні в нашій із нею кімнаті - це ок. Проте! Вона свої відосики слухала без навушників, і не ховалася, коли я заходила. Виявилося, вона там досить цікаві штуки дивиться!

    Найтепліше з цього всього було те, що от ми вже в останній день поверталися додому з центру, ідемо з метро, а вона так мене обіймає і з такою теплотою в голосі мені говорить: "Ти знаєш, що я тебе обожнюю?"

    В результаті я про Настю за ці 4 дні знаю більше, ніж її батьки, які з нею стільки часу проводять. І ми по-іншому навіть тепер спілкуємось.

    От так якось :)
     
    Margaruta, Stacey, Irysya та ще 1-му подобається це.
  18. Stacey

    Stacey Книгоман

    Повідомлення:
    3.256
    Симпатії:
    9.032
    У чому суть, Наталя? Відвертість, прямота? Говорити те, що думаєш? Ти подала приклад їй, і вона відкрилась, так?
     
    Margaruta подобається це.
  19. Читачка

    Читачка Книгофан

    Повідомлення:
    1.537
    Симпатії:
    7.718
    Стать:
    Жіноча
    Настю, суть у тому, щоби висловлювати почуття свої спочатку. І не просто проголошувати "Робимо так, крапка!", а саме пояснювати, чому саме, що тобі це дасть із того, що тобі важливо. І цього треба навчати дітей, щоби вони вміли розуміти себе, і потім вони зможуть навчитися розуміти інших. Емоції, потреби - важливі, але ми про них не вміємо говорити. Виходить, що ми можемо реагувати емоційно, але інша людина не зрозуміє, що з тобою відбувається. Грубо кажучи, ти просто виглядаєш як псих, ну можна це списати на ПМС.

    Тренерка розповідала в перервах приклади зі свого життя і їхнього спілкування з дітьми (сам тренінг, ясна річ, був присвячений спілкуванню з дорослими) - а вони з чоловіком їх на двох мають п'ятеро, вони живуть на дві країни, всі підлітки. І от її приклади говорили про те, що треба вчити дитину свої емоції розуміти, і після цього тільки дитина зможе відповідно з ними працювати. І особистий приклад, а також доведення того, що вона насправді важлива (часто не все аж так на поверхні, і такі речі треба проказати все-таки, ніхто не знає, що у тебе в голові), допомагають нормально порозумітися.
     
    Margaruta, Nadushka, ariannagres та 2 іншим подобається це.

Поділитися цією сторінкою