Эмили Бронте "Грозовой перевал"

Тема у розділі 'Класика', створена користувачем Stacey, 12 січ 2015.

  1. Stacey

    Stacey Книгоман

    Повідомлення:
    3.282
    Симпатії:
    9.078
    «Грозово́й перева́л» (англ. Wuthering Heights) — единственный роман английской писательницы и поэтессы XIX века Эмили Бронте и самое известное её произведение. Образцово продуманный сюжет, новаторское использование нескольких повествователей, внимание к подробностям сельской жизни в сочетании с романтическим истолкованием природных явлений, ярким образным строем и переработкой условностей готического романа делают «Грозовой перевал» эталоном романа позднего романтизма и классическим произведением ранневикторианской литературы.
     
  2. Margaruta

    Margaruta Книгофан

    Повідомлення:
    2.413
    Симпатії:
    6.323
    Стать:
    Жіноча
    Я би цей твір до класики зарахувала :bbb9:
    Мені твір сподобався. Все мені запам'яталось, не було відчуття даремно витраченого часу, були емоції, були захоплення. Описи природи, полів досі стоять у мене перед очима. Я ніби сама ходила тими стежками, дихала весняним повітрям і мружилась від яскравого березневого сонця. А ця фраза досі сидить в моїй голові і дуже мені імпонує
    (…) он никогда не узнает, как я люблю его, и люблю не потому, что он хорош собой, а потому, что в нем больше меня, чем во мне самой.
     
    Mandarunka, Meri Poppins, Lady Chatterley та ще 1-му подобається це.
  3. Stacey

    Stacey Книгоман

    Повідомлення:
    3.282
    Симпатії:
    9.078
    Фсьо.... знайдено назву для тих пісень які моє вухо не сприймає :bbb95:

    Виокремила для себе цей абзац (дууууже цікаво написано):

    Читаючи, подумала, що Джозеф якось уособлює в собі ставлення до релігіїї самого автора... (може і ні), але так як він тут змальований такий набожний, а його дії і справи повна протилежність... то може таким чином автор хотіла показати-висміяти нещирість і напускну набожність більшості людей ???? На сьогодні ситуація, як на мене, не змінилася аніскілечки.

    "-Это, Линтон, твоя двоюродная сестра Кэти, - сказал он, соединяя их маленькие ручки. - Она уже полюбила тебя, и ты, чтоб ее не огорчать, постарайся сегодня не плакать."

    Ось тут цікаво, у хлопця мама померла, а він каже щоб той постарався сьогодні не плакати:ссс29:
    І ось тут цікаво, а я завжди дивувалася як таке може бути. Бо завжди все росте під прямим кутом, як правило, до рівня моря...а тут і таке буває.

    Загалом книга читається легко...

    Не жалкую що прочитала, але і цікавою для себе її назвати не можу. Ну може трошки більше ніж нормально.

    Особисто для себе містики там не знайшла. Просто схиблена людина та й все...А те що там всі підряд бачили їх привиди, то це точно для развлєкухі, бо що ж їм там ще робити? А так з"явилася нова легенда ІМХО

    От кого шкода мені, так це пса, якому вухо роздерли :bbb95: Шуткую... Персонажі ніякі, ну тобто як ніякі, просто не викликають у мене ніяких емоцій...

    А містер Локвуд як на мене взагалі якийсь зайвий, чи що. Такий собі парніша с горада:bbb95: Прієхал, паслушал і уєхал :ссс54:
     
    Mandarunka та Meri Poppins подобається це.
  4. Lady Chatterley

    Lady Chatterley Книгоман

    Повідомлення:
    4.174
    Симпатії:
    13.554
    Стать:
    Жіноча
    Загалом у мене таке враження, що всі персонажі Емілі розписані, якось перебільшено, гіперболізовано, всі фарби згущено, кожен людський порок і недолік на крайній своїй межі, межі можливого.
    Центральною фігурою для мене став Хіткліф- о, це чорноокий диявол, такий собі ідеал всього темного і порочного, мстивого, проклятого, містичного. Та звісно мені було його шкода, і приміряючи ці образи на себе, думалось, що безумовно справжнє, взаємне кохання його вилікувало б, тож на протязі всього роману я постійно його виправдовула і хвилювалась за нього, до останнього вірила, що, якось воно в нього має наладитись !
    Наступні дві Кетрін, це щось - для мене вони були такі "тяжкі", взбалмошні, вперті, розцяцькані, не логічні в своїх діях , перша зі своїм "сумашествием", а друга її копія, тільки трошки "згладженіша", "м,якша", та після її таке негідницького ставлення до Ершно

    ,і вперте, тупе не розуміння ницої суті Лінтона, мене просто морально вбивало, ну ніяк я не могла взяти в толк, як можна бути такою "блондинкою".

    Нелли (Эллен Дин) — ніби безневинна овечка, (яка доречі по словах експертів списанна з самої Бронте), теж мені чимось не вгодила, ніби сама нормальна серед них, "зравомислящая" людина, але часом її відвертість, мені здається була лишня, ну всюди вона пхала свого носа, і Кеті ІІ вона по суті виховувала, то могла їй, якихось більше життєвих цінностей привити.
    Ще мені чесно кажучи моментами здавалось, що всі біди їх через те, що кругом не було людей, молодь закохувалась, в першого кого бачила в 16 років, дівчата сиділи затворницями, на томість мали б на бали їздили, а так то чого ж чекати?!

    Ну і звісно Хеппі енд, який мені чомусь виглядав "не натурально", і хоч, я йому зраділа та не дуже й повірила. Загалом роман потішив своєю мовою написання, містичнісю і готичністю та романтизмом!

    На кінець цитата Сомерсета Моєма «Грозовой перевал – бешено романтическая книга», - утверждал в 1965-ом году классик английской литературы, і я з ним погоджуюсь:)
     
    Mandarunka та Meri Poppins подобається це.
  5. Lady Chatterley

    Lady Chatterley Книгоман

    Повідомлення:
    4.174
    Симпатії:
    13.554
    Стать:
    Жіноча
    І, про екранізації. Подивилась таке:
    1. Грозовой перевал (2011), почала саме з нього, бо найновіший, і неординарний, має купу нагород. Та ця екранізація видалась мені скоріше дивною, якби не читалае роман, зовсім не зрозумілі були б вчинки героїв, роман дуже насичена подіями і почуттями, оповитий готичною димкою, а фільм видався мені темний, похмурим, нудним і дуже малослівним.
    Єдине, що ДУУУЖЕ сподобалося фінальні сцена прощання Кетті і Хиткліфа, і "подорож додому...", коротше останніх 20 хв, і трейлер ну дуже сподобався( ) рекомендую ну і бачення режисером Хіткліфа, як чорношкірого-дуже цікаве ...

    2.Грозовой перевал (1992)США-Великобритания- вибирала саме цю версію "Грозового перевалу" для перегляду в основному через

    Жюльєтт Бінош. Але я теж розчарувалась, дуже якось поверхнево все, сумбурно, ніби і по книзі, але гра акторів ніяка, зовсім невидно всієї злоби, несамовитості, мстивості, приреченості Хиткліфа, взбалмошности, молодості, зухвалості, жалю в дівчатах, всієї тіє
    ї незліченної кількості почуттів якими рясніє книга. А те, що Бінош грала обох Кетті, тільки в різних перуках взагалі комічно, якось виглядало, ну зате Хіткліф класичний циган- Нічого толком не сподобалось, хіба для загального розвитку


    3.Грозовой перевал (2009)Великобритания- найбільше сподобався фільм, гра акторів, декорації, локації для мене були бездоганні, і хоча фільм показує хронологію подій трохи по іншому, ніж в книзі, це теж мені сподобалось, а деякі сцени між Хіткліфом і Кейті, настільки розчулювали, ну для себе, я знайшла тут те, чого мені бракувало в романі . Правда є одне маленьке але, актор, який грає Хіткліфа, аж ніяк не підпадає під моє бачення "брутальних, порочних красенів" .
     
    milka, Mandarunka, Meri Poppins та ще 1-му подобається це.
  6. Seledo4ka

    Seledo4ka Книголюб

    Повідомлення:
    398
    Симпатії:
    642
    Стать:
    Жіноча
    книжка дууууже мені сподобалось, люблю я про любофф, ще й про таку...дуже мені сподобались всі персонажі, такі вони детальні переді мною поставали, чіткі. звичайно виходили би вони трохи в люди, все би в них слалося інакше, не закохувалися б в першого ліпшого...але таки от часи були..дуже важко мені уявити як так можна було життя проводити в такому обмеженому просторі...та вони не знали їншого і для них це було нормально. Хіткліф це "канешна шота"! для мене він до самого кінця лишився як пише Аня "чорний лицар", я теж виправдовувала його на кожному кроці, тим що він це все робив від "любовного помешательства"(перешедшого в глубокую шизофрению [​IMG]). а от те що старша Кетрін проміняла його на тюфіка Лінтона мені канешна не сподобалось...ну а Лінтон молодший це просто щось...ну вже такий огидний слізняк, фууууууууууууу. та бідній Кеті не було де діватись, крім Лінтона в неї та і варіантів не було. хоча могла б так довго не тянути а одразу і запримітити Гертона, хоча условности (не можу підібрати укрю слова) в той час були дуже сильні і вона і не подумала глянути на нього... ну а кінцівка мене дуже порадувала, як на мене Гертон, це те що би було з Хіткліфом, як би Кетрін була з ним. ну і Хіткліф сам бачив в Гертоні себе, мабуть тому і не присік їхнє зближення, бо бачив в ньому якесь "успокаєние" для своєї душі...
     
    Mandarunka, Meri Poppins, Stacey та ще 1-му подобається це.
  7. Margaruta

    Margaruta Книгофан

    Повідомлення:
    2.413
    Симпатії:
    6.323
    Стать:
    Жіноча
    О, мені теж було дуже дивним це обмежене коло спілкування. Тепер зрозуміло, чому вони всі були бліді і хворі, вони ж одружувались між собою, двоюрідні з двоюрідними.
    Треба до свого списку справ додати перегляд екранізації цього твору
     
  8. Lady Chatterley

    Lady Chatterley Книгоман

    Повідомлення:
    4.174
    Симпатії:
    13.554
    Стать:
    Жіноча
    Я після останнього прочитаного роману Ш. Бронте ще більше заглибилась в її сімейну історію, ну вони реально мерли страшно- переважно від туберкульозу (сухоти), там десь засумувала, погано поїла, промокла і всьо- пропала, там ж ще й клімат у них такий, вічні дощі, тумани...Сумно
     
    milka та Margaruta подобається це.
  9. Margaruta

    Margaruta Книгофан

    Повідомлення:
    2.413
    Симпатії:
    6.323
    Стать:
    Жіноча
    О, я теж хочу біографію Бронте прочитати. Англія тих часів така для мене притягуюча і загадкова :ссс41:
     
  10. Seledo4ka

    Seledo4ka Книголюб

    Повідомлення:
    398
    Симпатії:
    642
    Стать:
    Жіноча
    і мені їх біографія цікава, дві сестри і такі таланти,
     
  11. Margaruta

    Margaruta Книгофан

    Повідомлення:
    2.413
    Симпатії:
    6.323
    Стать:
    Жіноча
    І це при тому, що не було з ким спілкуватись, вони взагалі рідко з дому виходили. А така в них буйна фантазія була. Можливо, книжки були їхнім способом розширити коло свого існування?
     
  12. jet

    jet Читач газет

    Повідомлення:
    45
    Симпатії:
    70
    Стать:
    Жіноча
    Я дивилась екранізацію 1992 року (виключно через Рейфа Файнса) - дуже сумбурне видовище, мені видалось дещо поверхневим і нецільним. Ну але ІФайнс сподобався, факт, а більше менв тоді нічого не було треба. Потім , коли перечитала книжку - оце вже була цілком темна гнітюча атмосфера, але при читанні не напрягало зовсім, бо я так собі цей твір і уявляла.
    Власне, мене теж дивував цей шлюб без вибору - ну невже крім Лінтона нема на кого й глянути було??
     
  13. Seledo4ka

    Seledo4ka Книголюб

    Повідомлення:
    398
    Симпатії:
    642
    Стать:
    Жіноча
    мабуть тому і буйна, іншого варіанту на цікаве життя крім фантазій в них мабуть не було
     
    Margaruta подобається це.
  14. Meri Poppins

    Meri Poppins Книгоман

    Повідомлення:
    3.480
    Симпатії:
    9.839
    Стать:
    Жіноча
    Сподобалась і мені ця книжка. І якщо враховувати, що після її прочитання пройшло вже трохи часу, а я пам"ятаю сюжет, деяких персонажів, емоції, які вона в мене викликала, то однозначно книжка для мене стала цікавою. І манера написання мені подобалась, читаєш легко, не вимушено про не легкі подій і емоцій.
    На протязі читання книжка викликала бурю не однозначних почуттів. Відчувала до героїв, то гнів, то жалість, особливо до Хіткліфа. Він така страшна людина і викликає злобу, але мені його дуже шкода, тому що він любив дуже дуже сильно і посправжньому і як на мене Кетрін як раз та людина, яка повністю йому підходила і дуже шкода, що в них нічого не вийшло. Хіткліф негативний герой,а я все намагаюсь в ньому знайти все більше людяності. І якщо книжка може викликати такі почуття, то можна сказати велике дякую автору.
     
    Mandarunka, Stacey та Margaruta подобається це.
  15. Irysya

    Irysya Книгофан

    Повідомлення:
    1.922
    Симпатії:
    4.466
    Стать:
    Жіноча
    Для мене роман залишив по собі якесь таке двояке враження :bbb91:З одного боку, це класика, красива і якісна. З другого - все капець "мрачно", навіть щасливий кінець, і то не порадував [​IMG]

    Містер Локвуд це щось [​IMG] типу "ни к селу, ни к городу". Напевно, в той час була мода на таких персонажів, типу розпорядник: все покажу, розкажу, в рот поставлю і розжую.
    в мене склалося перше враження - бовдур [​IMG] вихваляє себе, який ж він красунчик. Тебе 100% не хочуть бачити, але ти тупо йдеш набридати людині, і ще й потім на неї надуваєшся [​IMG]

    Хіткліф не видавався мені благородним лицарем, і тим більше мені не хотілося його виправдовувати.
    Як він зумів так довго прожити при такому мерзенному характері? я б сама його прибила при можливості :ссс50: бідна та Ізабелла... Життя - як каторга.
    Хоча моментами, звичайно, таки викликав жалість через оту таку Кетрін, на коротку характеристику якої ох, як хочеться некультурне слово вжити :bbb96:

    і в мене таке враження лишилось про двуличність багатьох людей. що актуально і сьогодні:bbb91:

    З героїв роману, на мою думку, найменші мухи в Гертона, на його долю припало багато незаслужених страждань лиш через те, ким він був і ненависть Хіткліфа, от він і заслужив щастя

    Містика, що була в романі, мені сподобалася [​IMG][​IMG][​IMG]
     
    Останнє редагування: 15 вер 2015
    Lady Chatterley та Mandarunka подобається це.
  16. Stacey

    Stacey Книгоман

    Повідомлення:
    3.282
    Симпатії:
    9.078
    Анюта, дякую за відгук про екранізації, саме зараз обираємо з мамою який саме фільм подивитись, і тут дуууже став у нагоді твій відгук )))
     
    Lady Chatterley подобається це.
  17. Mandarunka

    Mandarunka Книгофан

    Повідомлення:
    1.936
    Симпатії:
    5.232
    Стать:
    Жіноча
    І як я пропустила цю тему і не відмітилась ще й тут?))))
    Читала і я ( а чи не разом ми іі читали на СЧ, чже й не пригадаю точно:bbb91:). Книга, звісно, варта уваги, написана толково, приємно читати, казочка-казочкою, але цікаваa:ссс13:
    П.с. Я думаю, що десь вже писала відгук на цю книгу, от він, знайшла, цитую:)))
    хоч і я не є любителем містики, проте наявність її в сюжеті доповнювала всю глибину життя того часу та ще й в глубінці, всю наївність та безпосередню занятість своїми думками героїв того часу, всю гостроту почуттів. Я дуже люблю описи життя 18-поч.19 ст., а ще так чуттєво і багатогранно описані!
    Щодо героїв, то їх нам важко зрозуміти, ми не жили тим затворницьким життям.
     
    Nadushka, Lady Chatterley та Meri Poppins подобається це.
  18. Читачка

    Читачка Книгофан

    Повідомлення:
    1.545
    Симпатії:
    7.762
    Стать:
    Жіноча
    Не можу повірити, що от лише тепер нарешті прочитала книгу, якось усе руки не доходили. Ковтнула за день! Той нечастий випадок, коли от жоден з героїв тобі направду не подобається, всі якісь мутні, у кожного купа сміття в голові, той слабак, той мудак ))) проте нічого не заважало мені з захопленням прочитати книгу, аж шкода було, коли дочитала )) Хоча сама по собі та епоха мені нецікава насправді, тим більше Англією я ніколи не захоплювалася, надто вони якісь... навіть слово не можу підібрати )) Але все разом - чудово!

    А от кінець все-таки не ок. Надто солоденько, от весь роман - такий мрак, і тут - казочка ) ну але хай уже, не зіпсувало нічого.
     
    milka, ariannagres, ludmilka-milka та 3 іншим подобається це.

Поділитися цією сторінкою