"Тихий Дон" М.Шолохов

Тема у розділі 'Класика', створена користувачем Margaruta, 16 лют 2017.

  1. Margaruta

    Margaruta Книгофан

    Повідомлення:
    2.380
    Симпатії:
    6.272
    Стать:
    Жіноча
    "Тихий Дон" - роман, принесший автору - русскому писателю Михаилу Шолохову - мировую известность и звание лауреата Нобелевской премии; масштабная эпопея, повествующая о трагических событиях в истории России, о человеческих судьбах, искалеченных братоубийственной бойней, о любви, прошедшей все испытания. Трудно найти в русской литературе ХХ века произведение, равное "Тихому Дону" по масштабу охватываемых событий, уровню осмысления действительности и свободе повествования.

    [​IMG]
     
    Ms. Blackie, Meri Poppins та Pr. Mcgonagall подобається це.
  2. Margaruta

    Margaruta Книгофан

    Повідомлення:
    2.380
    Симпатії:
    6.272
    Стать:
    Жіноча
    Давно в мене в хотілках ця епопея, запропонували мені її в рамках Новорічного флешмобу, тим більше давно хочеться почитати щось із класики, з розлогими описами. Тому, час прийшов :bbb4:
    І перша класна цитата
    a:bbb95:
     
    Ms. Blackie, milka, ariannagres та 3 іншим подобається це.
  3. Margaruta

    Margaruta Книгофан

    Повідомлення:
    2.380
    Симпатії:
    6.272
    Стать:
    Жіноча
    Ще одна цитата від жінок того часу "Муж не уж, но пьет кровь" прикольный
    Читаю книжку, відчуваю, довго буду читати. Мало того, що вона дуже об'ємна, я тільки на 2%, і ще й написана ніби староросійською, дуже багато незрозумілих слів, про значення яких я догадуюсь з контексту. Але тут вже на початку зародження любові, і так це написано, ніби й просто, але в мене мурашки по шкірі, і тільки чекаю, щоб про цю лінію читати.
    Григорій і Аксінья. Одружили 17 дівчину, рік перед тим її рідний тато згвалтував, чоловік після першої ночі, як виявив, що вона не дівчина, дуже сильно її побив. Сам почав гуляти, по господарстві не допомагав, свекруха хвора, то бідолашка все на собі тягнула. Ніякої радості в житті, аж страшно про таке подумати.
    І тут молодий хлопець в неї закохується, їй зносить дах, і поринає в любовний вир, про який досі тільки чула. Приходить тато того горе-любовника Гріші сваритись з нею, Аксінья не витримує і як давай горланити "Я люблю Вашого Грішу і буду любити, налюблюсь на все своє нещасне життя, а потім хоч вбивайте". Ось такий характерний епізод і що означає довести жінку до прірви, коли вона нічого немає і не боїться нічого втратити.
    Страшно, що колись насильство над жінкою вважалось нормою і ніхто не міг її захистити ((
     
    Ms. Blackie, milka, Auroraten та 2 іншим подобається це.
  4. Margaruta

    Margaruta Книгофан

    Повідомлення:
    2.380
    Симпатії:
    6.272
    Стать:
    Жіноча
    Чоловік прийшов з армії, кожного дня б'є бідну жінку, а коханець ніц не може вдіяти, вже й женять його. Навіть не знаю, як та бідна Аксінья буде жити дальше. Це ж нема можливості, як у нас тепер, переїхати в інше місто, знайти роботу, знімати квартиру. Все, ти навіки зв'язана, виходу немає (( Ех, певно не треба було їй того Гріші, жила би собі, як жила, а тепер серце кров'ю за ним обливається. Є такий тип чоловіків, коли домагаються жінки, то зірку з неба достають, а потім вже їм нецікаво. Так і тут. А ти живи дальше, з розбитим серцем ((
     
    Ms. Blackie, milka та Auroraten подобається це.
  5. Lady Chatterley

    Lady Chatterley Книгоман

    Повідомлення:
    4.174
    Симпатії:
    13.552
    Стать:
    Жіноча
    Тіні, що зникають в полудень нагадує
     
  6. Margaruta

    Margaruta Книгофан

    Повідомлення:
    2.380
    Симпатії:
    6.272
    Стать:
    Жіноча
    Е, ні, не все так просто. Любов перемагає akrasota
    Все ж таки класика - це сила, бере за душу. Читала би цілими днями :bbb4:
     
    Ms. Blackie, Nadushka, Auroraten та ще 1-му подобається це.
  7. Margaruta

    Margaruta Книгофан

    Повідомлення:
    2.380
    Симпатії:
    6.272
    Стать:
    Жіноча
    Відправляє дівчина свого коханого в армію на 4 (!!!) роки, гірко плаче, сумує, а він їй "Чого ти плачеш, дура. Колись по 25 років служили".
    В мене шок :ссс10: Ну як можна таким бути, щоб теплого слова коханій не сказати, ні приголубити, ні поцілувати :ссс52:
    Закралась у мене думка, а може чоловіки колись ніколи цього не робили, бо не в їхній це природі. Просто за багато сотень років жінки вже так їм видовбали мозок, що це життєво необхідно, і так поступово вони призвичаїлись :bbb91:
     
    ludmilka-milka подобається це.
  8. Margaruta

    Margaruta Книгофан

    Повідомлення:
    2.380
    Симпатії:
    6.272
    Стать:
    Жіноча
    Так легко і плавно тече розповідь, охоплюючи дуже різних персонажів, їхні долі і характери. Я відчуваю запах серпня 1914 року, проживаю з героями їхні страхи і переживання. Дуже сподобалась цитата:
    Описуються справжні почуття людей під час війни, як їм страшно вбивати, як мучить совість, як не сплять ночами. Я вірю кожному слову автора.
    Цікаво, чи будуть в майбутньому насолоджуватись хоч однією сучасною книгою схоже, як ми насолоджуємось класикою :bbb90:
     
    Ms. Blackie, Lady Chatterley, Читачка та 3 іншим подобається це.
  9. Margaruta

    Margaruta Книгофан

    Повідомлення:
    2.380
    Симпатії:
    6.272
    Стать:
    Жіноча
    Наближаються події до Жовтневої революції. Я колись завжди думала, які люди наївні і дурні, вірили більшовикам, в комунізм і т.д. Але тепер глибше це зрозуміла, чому так, чому повірили в ідею. Роками тривала війна, безглузда, забирала тисячі життів, не було їй ні кінця, ні краю. І тут більшовики пообіцяли мир, пообіцяли забрати надлишок у багатих, і поділити його між бідними. Пообіцяли всім рівну частину земель. Як тут не піддатись надії? Якщо відкинути історичний досвід, уявімо ситуацію на сьогоднішній день. Приходять до влади революційні сили, які обіцяють покласти край війні на Сході, позабирати в Порошенків, Яценюків, Турчинових і т.д. всі їхні багатства і розділити між всіма людьми. Це ж мрія кожного з нас. Звичайно, ми навчені і розуміємо, що це утопія. Але я думаю, що навіть якби зараз знайшлись сильні політичні сили, які би це пообіцяли, більше того, якби почали деякі пункти виконувати, багато людей би пішли за ними. Так нам остогидла ця несправедливість і безпросвітність. Так і тоді. Там було без варіантів ((
    Інша справа, чому люди і дальше підтримували цей режим, коли побачили, що нічого не виконується. Землі взагалі у всіх повідбирали, зробили колгоспи, людей відправляли на Сибір. Та це вже інша історія.
     
    milka, ariannagres, Nadushka та 2 іншим подобається це.
  10. Читачка

    Читачка Книгофан

    Повідомлення:
    1.544
    Симпатії:
    7.756
    Стать:
    Жіноча
    Та ну, от цього, сподіваюся, не буде вже. Ну такі різні речі ж!
     
  11. Margaruta

    Margaruta Книгофан

    Повідомлення:
    2.380
    Симпатії:
    6.272
    Стать:
    Жіноча
    Ой, пішла суха революційна хроніка, а так хочеться читати про головних героїв :bbb97:
     
  12. Margaruta

    Margaruta Книгофан

    Повідомлення:
    2.380
    Симпатії:
    6.272
    Стать:
    Жіноча
    Прочитала вже три томи. Надзвичайно масштабна книга. Дуже глибоко написана, зачіпає усі струни душі.
    Важкий був тоді час. Цікаво, якби Радянська армія не перемогла, яка була би доля в нас?
    Найгірше, що люди розділились, справді, брат йшов на брата, син на тата. Все змішалось. Важкі часи. Як простим хліборобам було розібратись в тій філософії? Який мав бути правильний вибір в тій ситуації? Хоча, як на мене, це був вибір без вибору.
    Дуже мені імпонує головний герой Григорій Мелехов, сміливий, мужній, сильний, але водночас не втрачає людської гідності, хоча не ідеалізований, з людськими слабостями.
    До речі, в книжці звучить фраза "Москва сльозам не вірить", певно звідти взяли назву фільму ))
     
    Останнє редагування: 1 тра 2017
    milka, Ms. Blackie, Nadushka та 3 іншим подобається це.
  13. Margaruta

    Margaruta Книгофан

    Повідомлення:
    2.380
    Симпатії:
    6.272
    Стать:
    Жіноча
    Епіграфом до цієї книги я би вибрала китайське прокляття "Жить тебе в эпоху перемен". Ніхто не знав щастя в ті часи, шматками відкусували його у долі, по крупинкам збирали роками, і то на жменьку навіть не вистачило. Все виїла війна, спалила дотла людські серця, нічого по собі не залишила.
    Головний герой, Григорій Мелехов, воював роками, і не бачив просвітку ніде. Він не був ні ярим прихильником монархії, ні Радянскої влади, відчував, що все це не те, не давало воно йому спокою в душу. І не було виходу, не було ніде спасіння. Навіть з висоти пройденого вже часу я не бачу правильного вибору, який би визволив його, народ від тих страждань, які вони черпали пригоршнями.
    Дуже жаль головну героїню, Аксінью, побула щасливою за ціле життя може з тиждень, вічно в очікуваннях, роками не бачила коханого, все на бігу, в спішці.
    Неймовірно красиві описи природи, вони переносять читача у степи, на Тихий Дон, відчуваються запахи, ледь чутні звуки природи, перед очима постають пейзажі різних пір року.
    Майстерно описані персонажі, їхні стосунки, любов головних героїв, просто, без видумок, щастя від кожної проведеної разом хвилини, особливо вкінці.
    Після прочитання смуток на душі. Автор закінчив розповідь, а я залишилась там, навпроти Татарського хутору, дивлячись як Григорій обнімає сина Мішатку, "все что осталось у него в жизни, что пока еще роднило его с землей и со всем этим огромным, сияющим под холодным солнцем миром". І не можу зрушитись з місця...
    P.S. Буде моєю книгою року!
     
    Останнє редагування: 4 тра 2017
    milka, Nadushka, Ms. Blackie та ще 1-му подобається це.
  14. milka

    milka Книгофан

    Повідомлення:
    2.841
    Симпатії:
    7.498
    Стать:
    Жіноча
    Сильний відгук, Олеся, я сама чуть не просльозилась)). Читали в школі цю книгу, але я її повністю так тоді і не осилила, не дочитала. Дивилась здається колись серіал
     
    Margaruta подобається це.
  15. Lady Chatterley

    Lady Chatterley Книгоман

    Повідомлення:
    4.174
    Симпатії:
    13.552
    Стать:
    Жіноча
    Віддала мамі свою читалку, перша книгу, яку вона захотіла перечитати "Тихий дон", хоч і читала і фільм дивилась кілька раз:)
     
    ariannagres, Irysya, Читачка та ще 1-му подобається це.
  16. Ms. Blackie

    Ms. Blackie Книгофан

    Повідомлення:
    1.438
    Симпатії:
    4.707
    Стать:
    Жіноча
    Буду і я потрошки читати, поки що тільки початок - але мені подобається. Аксінью дуже шкода і відчуваю, що буду на її стороні у будь-якому випадку.
     
    Margaruta та Читачка подобається це.
  17. Margaruta

    Margaruta Книгофан

    Повідомлення:
    2.380
    Симпатії:
    6.272
    Стать:
    Жіноча
    Три роки минуло, але таки ця книга залишається однією з кращих, прочитаних мною. Що є в класиці таке ж епічне?
     
  18. Margaruta

    Margaruta Книгофан

    Повідомлення:
    2.380
    Симпатії:
    6.272
    Стать:
    Жіноча
    І як Вам книга?
     

Поділитися цією сторінкою