Сліпий убивця Маргарет Етвуд

Тема у розділі 'Популярна (масова)', створена користувачем Irysya, 9 сер 2020.

  1. Irysya

    Irysya Книгофан

    Повідомлення:
    1.947
    Симпатії:
    4.512
    Стать:
    Жіноча
    [​IMG]

    Лора завжди була дивачкою, Айріс — стриманою, не схожою на сестру. Та попри всі розбіжності вони мали спільну долю, спільну історію, прикрості, розділені на двох… Вони були одна в одної всупереч світові. А потім у їхньому житті з’явився ексцентричний письменник Алекс, а з ним прийшло й дещо інше… Те фатальне, що змінило життя сестер і стало причиною зникнення Лори. Єдине, що лишила по собі молодша сестра, — скандальна й загадкова книжка про стосунки жінки й чоловіка, який розповідав своїй коханці фантастичні історії про світ, де мешкають сліпі вбивці. Однак Лорин роман — це схованка. Айріс знає, що в ньому — все їхнє життя з болючими подробицями та секретами, від яких перехоплює подих… Як же все було насправді? Де межа між життям і книжкою?

    Маргарет Етвуд - канадська письменниця і поетеса, літературний критик, її феміністичні твори перекладені більш ніж на 20 мов. Народилася в Оттаві. У 1961 році закінчила Університет Торонто зі ступенем бакалавра англійської мови, на наступний рік отримала ступінь магістра коледжу Редкліфф. Викладала в ряді університетів Канади. Професія батька-ентомолога змушувала сім'ю Етвуд забиратися в самі безлюдні райони канадської Півночі, що зробило сильний вплив на творчість майбутньої письменниці. У своїх ранніх поетичних збірках Етвуд звеличує незайманий світ природи і засуджує прихильність до матеріального. У її першому романі «Їстівна жінка», із захопленням зустрінутим критикою, письменниця продемонструвала здатність відтворювати зовнішню сторону життя жінки, яку сучасне суспільство споживання сприймає лише як безлику річ, «середню жінку». На початку 70-х років письменниця працювала редактором «Ананси прес» і політичним карикатуристом в лівацькому журналі «Зіс мегазін», таким чином беручи активну участь у відродженні канадської літератури. У цей час Етвуд опублікувала новаторське дослідження «Виживання: Тематика канадської літератури» і поетична збірка «Ви щасливі», з переробкою гомерівської «Одіссеї», як би написаної Цирцеей. У 1976 році був опублікований роман «Мадам Оракул», також захоплено зустрінутий критикою. Слідом були опубліковані: збірник «Танцюючі дівчата», роман «Життя до людини» та інші. Громадсько-політична діяльність Маргарет Етвуд в кріслі віце-голови Канадської асоціації письменників, члена організації «Міжнародна амністія» і президента англо-канадського національного ПЕН-центру зумовила її участь у 80-ті в боротьбі проти тоталітаризму і цензури на міжнародному рівні, а також визначила зміст її поетичної книги «Правдиві історії» і роману «Тілесні ушкодження». У 1985 році опублікований найзнаменитіший роман Етвуд «Розповідь служниці», що став класикою антиутопічної літератури. Роман приніс письменниці 2-у премію генерал-губернатора, а також був екранізований в 1990-му. Також перу Етвуд належать романи «Котяче око», «Наречена-злодійка» та ін. У 2000 році Етвуд отримала престижну Букерівську премію за роман «Сліпий убивця» (ще 4 рази була фіналістом Букерівської премії) та премію Артура Кларка. Крім письменницького таланту Етвуд володіє чуттям фотографа і художника-аквареліста: її малюнки служать свого роду ілюстраціями до її творів, часто вона сама придумує обкладинки своїх книг.

    [​IMG][​IMG][​IMG]
     
    Margaruta подобається це.
  2. Irysya

    Irysya Книгофан

    Повідомлення:
    1.947
    Симпатії:
    4.512
    Стать:
    Жіноча
    СЧ серпня 2020) хто прочитав, які ваші враження? я лиш почала. але ті кілька сторінок, які встигла прочитати, інтригуючі та цікаві :bbb6:
     
    Margaruta подобається це.
  3. Margaruta

    Margaruta Книгофан

    Повідомлення:
    2.424
    Симпатії:
    6.350
    Стать:
    Жіноча
    Для мене Маргарет Етвуд виявилась дуже специфічною письменницею, з цікавим поглядом на життя. І ця книга не схожа ні на що інше, що я читала раніше. Ні ідеєю, ні настроєм, ні героями.
    Читала я її досить дозовано, бо мені, затятій оптимістичній особі, важко давався песимістичний настрій книги. І не просто песимістичний, а ніби трясовина безнадії мене затягувала. Інколи дихати вже не було чим. Але я вистояла.
    Герої книги самобутні, незвичайні і надзвичайні. Їхня доля хвилює. Хочеться їм допомогти, порадити, розрадити. Бо не вміють вони будувати стосунки. Сестри дуже дивно ставляться одна до одної, мені, в якої теж є сестра, дуже дивна така ситуація.
    Любовна історія тонка, як бритва, і така ж гостра.
    І вся книга ніби ріжеться, колеться, липне до Вас. Але точно не залишить байдужим.
    Про сюжет розповсюджуватися не буду, чекаю, коли підтягнуться читаючі.
     
    Ирина, ariannagres та Irysya подобається це.
  4. Irysya

    Irysya Книгофан

    Повідомлення:
    1.947
    Симпатії:
    4.512
    Стать:
    Жіноча
    Олеся, чудовий відгук akrasota
    Мені подобається дуже. А роман Лори такий інтригуючий, аж хочеться читати без перерви, щоб дізнатися ну що ж там далі :ссс64:
    Взагалі купа таємниць і справді такий відсторонений спосіб життя в сім'ї, всі самі по собі obida Але для тих часів мені здається, що це норма. Минулого тижня була свідком, як не дуже ще старий дядько цілий час "ставив на місце" 3 річну племінницю, ти маєш мовчати, я говорю, тихо"і тд, типу дітей має бути видно, але не чути. Я в шоці була. Ну а в той час таке було повсякденне. Фактично, мама померла, тато гульбанив, діти були самі по собі (((
     
    Margaruta подобається це.
  5. Margaruta

    Margaruta Книгофан

    Повідомлення:
    2.424
    Симпатії:
    6.350
    Стать:
    Жіноча
  6. Margaruta

    Margaruta Книгофан

    Повідомлення:
    2.424
    Симпатії:
    6.350
    Стать:
    Жіноча
    @Irysya а як тобі життєвий настрій Айріс, уже в похилому віці? Вона така песимістка, що це жах. Навіть описи природи якісь чорні і гнітючі. Цікаво, чи то Етвуд така в житті?
     
    Irysya подобається це.
  7. Margaruta

    Margaruta Книгофан

    Повідомлення:
    2.424
    Симпатії:
    6.350
    Стать:
    Жіноча
    І ще мені роман по загальному настрою чимось нагадує "Тринадцяту казку". Теж таке все безнадійне. Якась сучасна готика.
     
    Irysya подобається це.
  8. Irysya

    Irysya Книгофан

    Повідомлення:
    1.947
    Симпатії:
    4.512
    Стать:
    Жіноча
    Мені якось навпаки здається, що вона приколістка a:bbb95: почуття гумору авторки мені дуже подобається
     
  9. Irysya

    Irysya Книгофан

    Повідомлення:
    1.947
    Симпатії:
    4.512
    Стать:
    Жіноча
    Може й так. Точніше хіба складу враження, як дочитаю
     
  10. Irysya

    Irysya Книгофан

    Повідомлення:
    1.947
    Симпатії:
    4.512
    Стать:
    Жіноча
    Хоча читання йшло важко, все таки книга гарна,мені сподобалася. Таки не змінила враження, далі вважаю, що Айріс оптимістка)) вона сильна і вольова,і в старості не втратила цих якостей. Почуття гумору на місці, я щиро сміялася)) щодо песимізму в її старечих справах, то маю бабусю, ось ось 80. Ми від червня тут, то бачу дуже багато спільного (( тут для мене питання не в оптимізмі чи песимізмі, а уже просто вік дає своє. Якби Айріс була песимісткою, то лиш би стогнала і нила, а вона ще ого-го))

    Вікторина по книзі, хто бажає перевірити свої сили))
    https://docs.google.com/forms/d/1FE...IMRiyrWtndC2nM/edit?usp=drivesdk&chromeless=1
     
    Margaruta подобається це.
  11. Margaruta

    Margaruta Книгофан

    Повідомлення:
    2.424
    Симпатії:
    6.350
    Стать:
    Жіноча
    В загальному може і так. Але в деталях :bbb97: Усмішку вона описує як тріщину на сухому болоті, брауні як брудну намазку і т.д. В неї всі такі описи.
     
    Irysya подобається це.
  12. Irysya

    Irysya Книгофан

    Повідомлення:
    1.947
    Симпатії:
    4.512
    Стать:
    Жіноча
    Ну ок, посмішка так, печально. Брауні - може Майра просто так готує? smex2 опис квітів в саду, природи, пір року - мені здалися красивими, щемкими... І невже цей опис здається песимістичним?

    [​IMG][​IMG]

    Хоча, з іншого боку, життя Айріс зовсім не давало їй підстав вирости і бути дуже веселою і життєрадісною. Тому для мене вона оптимістка навіть через те, що зберегла здоровий глузд, розважливість і гумор після всіх нещасть, які її спіткали. Вона залишилася людиною, а не обізленою на весь світ старою каргою :bbb97:
     
    Margaruta та ariannagres подобається це.

Поділитися цією сторінкою