Пісня Ярославни Жила колись на світі Ярославна, Донька землі своєї, цих гаїв й полів, Її краса та мудрість її славна Позичена у вірних журавлів, Що відлітають восени у вирій, Коли на землю падають сніги, Весною ж вони рідні, чисті, милі Летять над хатами плести нові круги - Ті обереги, що несуть Вкраїну, Мов кораблі, крізь роки та віки, Щоб діти Сонця чисті без спочину Із року в рік ростили тут квітки, Квітки кохання, радості і щастя, Дерева вірності, натхнення і добра. Іде Вкраїна через всі ненастя Знов крила вільні сильні розкрива. Я вас зову, мої брати і сестри, Підняти нашу правду із віків, І, взявши в руки, знов її понести Для нових поколінь, дочок й синів, Згадати, що ми русичів нащадки, Що Київ - матір наших міст і сіл, Тут наші пращури трудилися від грядки До широти цих просторів й ланів. Мудра Бджола
Моя Україно Моя Україно, Квітуча Державо, Для доньки і сина Співаю я славу! Для тих, хто сьогодні Лиш крила здіймає, Хто в серці гарячім Надію плекає. Для вас моя пісня, Для вас мої мрії, Летіть у світання, В світ щастя й надії. Для вас, мої рідні, Всі поклики Світу, Для вас, молодії, Співають всі квіти, Ви щастя й надія, Ви наше майбутнє, Летіть в своїх мріях, Творіть незабутнє, Це ваші плекання, Це ваша робота Розтоплять ізрання Під Сонцем скорботи, Ваш чистий світанок, Серця, мов багаття, Малюють серпанок. Злітайте же, браття! Мудра Бджола
Пишу недавно, але виявилось дуже продуктивно :) друкованої збірки не маю, а от в електронному вигляді лежать на Прозі.ру :) можу викласти тут посилання, якщо дозволяють правила форуму :) Пахучі трави Здається ніби тільки ось Прокинулась природа, А йде вже перший сінокос. Ланів безкрайніх врода Уже достигла, вже пора Зібрати перші трави, Пахучі квіти із добра, Із зелені оправу. Що то за сила від небес, Яка дає їм жити? І дивний край оцих чудес Хто зміг колись створити? Мудра Бджола
тримайте! :)) http://proza.ru/avtor/mudratkuma :))) збірок аж 14 вже :) приємного читання, можна писати відгуки,сюди і там під віршами :)) Велике Коло Дніпро, Одеса, Миколаїв, Чудовий Харків, милий Львів, Святі печери і Почаїв, Вас Київ всіх колись родив. Він Батько, від якого діти Пішли у чисту світлу путь, Він хоче так за вас радіти. Щоб з того шляху не звернуть, Приходьте, рідні, до порогу, Який додому кличе вас, Схиліть коліно перед Богом, Оранті чистій кожен раз Віддайте, вірні, добру шану, Бо молиться щодня за вас, І знову, діти, вилітайте У світ широкий, бо вже час! Мудра Бджола
Посміхнись В день без Сонця посміхнись! Впав на Землю, піднімись! Не проходить в полі днини, Де не було б щастя. Ниви Умиваються дощами, Потім знову Сонце з нами, Літо, Осінь, Весни, Зими - Вічна Радість тільки з тими, Хто уміє в темну пору Заглянуть в Душі комору І знайти отой куточок, Із якого сміх-клубочок Завжди радо тихо в`ється, А за ним і Серце б`ється Для нових натхнень, досягнень, Відкриттів, турбот, наснаги! Мудра Бджола
Стандарти В когось метри, в когось ярди, В кожного свої стандарти, Хтось корони хвіст цілує, Хтось в чужу криницю плює. Пропоную ті стандарти Забувати, наче жарти, І зробить таку країну, Щоб від заздрощів загинув Кожен, хто до нас приїде. Щоб сміялись вдома діти, Щоб сади цвіли весною, Щоб м'якою бороною Здивували світ і Всесвіт, Щоб на осінь в дім привезли Найбагатші урожаї. От що, браття, нам бажаю! Мудра Бджола
Щедра осінь Іду щаслива в рідне Поле, Стрічаю там розкішну Долю, Весь рік для цього працювала: Посіяла зерно і ось зібрала. Це золото неоціненне, Ім'я йому - моє Натхнення. І ні за які гроші не купити Велику Радість - в Долі жити. Мудра Бджола
Українська мова Українська мова, мова калинова, Соловейко в гаю, зелена діброва, І лани широкі, й доли аж до неба, Тільки ти для мене, більшого не треба. Мова від колиски, від гаїв розмаю, Мова, котра Душу мою чисту крає. Що в тобі, рідненька, звідки ти взялася? Як ти із Землею волоссям сплелася? Дякую я Богу, дякую країні За цю мову чисту, мову солов`їну! Мудра Бджола
Іллі Плин часу бачу я щодня По Сонцю і степах, Прийшов уже до нас Ілля, Жовтіє в обрій шлях. Я дам йому свій вірш і час, Бо день цей не простий, На осінь повертає нас. Серпанок золотий Вкриває доли і поля, Садів зелених чуб, Прийшла пора, коли Ілля Збира врожаї. Дуб Зітхає тихо у лісах, Кидає перший лист, Блукає осінь по степах, Ти вдячно їй всміхнись І зрозумій, що сон зими То відпочинок лиш, Щоб ми чекали знов весни, Ти смуток свій облиш, Прийде весна, прийде любов, Воскресне знов Земля, Розквітне літо щедре знов, А пітом знов Ілля. Мудра Бджола
Мрій та досягай Колись один хлопчак малим побачив, Він жив в той час іще із батьком, Боксерів, що на рингу виступали, В далекому краю вони змагались. І чисте серце хлопця загорілось, Щоб мрія небуванная здійснилась. Поставив він тоді перед собою Мету велику - в чесному двобої Завоювати титул чемпіона, Узявши пояс з того Альбіона. Цю мрію, ніби зовсім недосяжну, Я друзі мої, зараз вам покажу, Дивись на пояс чемпіонський, рідний край, Та знай слова завітні: Мрій та Досягай! Мудра Бджола Це історія успіху Віталія Кличка, яка дійсно була такою :)
Пошана Згадаємо сьогодні про пошану Народу рідного, що маємо з віками. У цій країні народилась мова Пречиста, ніжна, добра, світанкова. В нас землі найбагатші в світі, Схиляються щоосені тут низько віти. Шевченко нам залишив заповіти, Його слова, неначе чисті квіти, Живуть в серцях, щоб провести нас з вами Почасти довгими, незнаними шляхами, Бо тільки вірне сильне це багаття Допомагає у житті перемагати Велику темряву, великі негаразди, Щоб увійшла країна в нове вічне щастя. Мудра Бджола
Останній дзвоник Маленька дівчинка колись Пішла у школу, Як вихор, роки пронеслись, І трохи шкода, Що коси чисті, золоті Забудуть банти, Сторінку цю в її житті Вже фоліантом Закриє досвід назавжди, Що наче море, За школою вирує скрізь. Високі гори Ще доведеться їй здолать, У тому полі, Яке зовемо ми життям. Свободи й долі! Мудра Бджола
Душа речей Бувають різні в нашім домі речі, Живі вони бувають, є і мертві, Одну візьмеш у руки - серце гріє, Від іншої вкриває Душу іній, Одна живе у хаті хоч віками, А іншу називаєм гірко хламом... Коли у виріб Душу ти вкладаєш, То ніби між серцями міст ти прокладаєш, По нім твої онуки, правнуки і діти Прийдуть до тебе серце знов зігріти, По нім вони ідуть у вир до щастя, Той клаптик полотна жене ненастя, Мов вогник чистий в темряві він сяє І знов до Сонця діток повертає! Мудра Бджола
Охота Як дивно людство убиває, Цькує, затравлює, ганяє, Коли приходять сильні біди, Веде воно завжди на відьом Охоту, страшну і криваву, Щоб замести сліди незграбні Свої, коли в лиху годину Не вміє годувать дитину. Щоб урожай вродив на полі Складають вогнище для волі, Де палять знов Джордано Бруно, Щоб правду ми ураз забули, Щоб Розум чистий нам завіять, Щоб розівчились радо мріять! Мудра Бджола